заквітчуватися

ЗАКВІ́ТЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАКВІТЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Прикрашати себе квітами, зіллям.

Поплела [Маруся] коси у самі міленькі дрібушки.. й квіточками заквітчалась (Кв.-Осн., II, 1956, 54);

Прекрасне село стало ще милішим, воно прибралося в зело, заквітчалося клечанням (Ю. Янов., І, 1954, 278);

// тільки 3 ос. Покриватися квітами, зеленню.

Здавалося, після такої осені груша ніколи вже не зацвіте, всохне. Але навесні вона, всім на диво, заквітчувалась і стояла.., наче велетенський букет (Томч., Готель.., 1960, 50);

Джерин садок заквітчався білим цвітом (Н.-Лев., II, 1956, 188);

// Взагалі прикрашатися, оздоблюватися чим-небудь; набувати привабливого вигляду.

Вечірнє небо заквітчалось весняними хмарками. (Вас., II, 1959, 10).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заквітчуватися — закві́тчуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заквітчуватися — -уюся, -уєшся, недок., заквітчатися, -аюся, -аєшся, док. Прикрашати себе квітами, зіллям. || тільки 3 ос. Покриватися квітами, зеленню. || Взагалі прикрашатися, оздоблюватися чим-небудь; набувати привабливого вигляду. Великий тлумачний словник сучасної мови