1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

заклекотати

Заклекота́ти, -кочу́, -ко́чеш, -ко́чуть і заклекоті́ти, -кочу́, -коти́ш, -котя́ть

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заклекотати — заклекота́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заклекотати — -очу, -очеш і заклекотіти, -очу, -отиш, док. 1》 Почати клекотати, клекотіти, з шумом кипіти; забулькати. || Завирувати з клекотом, потекти (про воду). 2》 перен. Почати проявлятися або діяти, відбуватися з великою силою і шумом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заклекотати — ЗАКЛЕКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ЗАКЛЕКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. 1. Почати клекотати, клекотіти, з шумом кипіти; забулькати. Самовар спершу шипів, потім парував і заклекотів, так що не стало чуть, як дерчав маятник (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  4. заклекотати — Заклекота́ти, -чу́, -чеш и заклекоті́ти, -чу́, -ти́ш гл. 1) Заклокотать. Щоб твоя й путь заклекотіла! Ном. № 3695. Проклятіе, равняющееся пожеланію смерти. 2) Объ орлѣ: закричать. Словник української мови Грінченка