закпити
Закпи́ти, закплю́, закпи́ш з кого, з чого
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закпити — закпи́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- закпити — ЗАКПИ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. закпля́ть; з кого, розм. Док. до кпи́ти. Не раз аж язик [у] мене свербить, щоб закпити собі з него [нього], але знов і жаль мені його стане (Фр., IV, 1950, 22). Словник української мови в 11 томах