залізниця

Значення в інших словниках

1. Залізниця — Залі́зниця іменник жіночого роду населений пункт в Україні, Волинська обл. Залізни́ця іменник жіночого роду населений пункт в Україні, Рівненська обл. Орфографічний словник української мови
2. залізниця — Статутне територіально-галузеве об'єднання, до складу якого входять підприємства, установи та організації залізничного транспорту і яке, за централізованого управління, здійснює перевезення пасажирів і вантажів у визначеному регіоні транспортної мережі. "Про залізничний транспорт", Стаття 1 Словник термінів законодавства України
3. залізниця — [зал'ізниц'а] -ц'і, ор. -цеийу Орфоепічний словник української мови
4. залізниця — -і, ж. Дорога з рейковою колією, признач. для пересування залізничного рухомого складу. || Увесь комплекс інженерних споруд, обладнання, машин і механізмів, що становить основу залізничного транспорту. || Установи, що відають залізничним транспортом. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. залізниця — Вид транспорту для перевезення людей і вантажів колією у вагонах, які тягне локомотив, або у моторних вагонах. Локомотиви бувають: з електричною тягою (електровози), паровою (паровози), дизельною (тепловози), також спеціальні типи... Універсальний словник-енциклопедія
6. залізниця — ЗАЛІЗНИ́ЦЯ, ЧАВУ́НКА заст., розм., ЧУГУ́НКА заст., розм., ШТРЕ́КА діал. З боку залізниці чути було гудки паровозів (Л. Дмитерко); Неначе струни, залізниці у блиску райдужному криці біжать у мрійну далечінь (В. Словник синонімів української мови
7. залізниця — ЗАЛІЗНИ́ЦЯ, і, ж. Дорога з рейковою колією, признач. для пересування залізничного рухомого складу. -І залізницю через тайгу прокладуть, — додав Павлусь (Донч. Словник української мови в 11 томах