залізниця
Вид транспорту для перевезення людей і вантажів колією у вагонах, які тягне локомотив, або у моторних вагонах. Локомотиви бувають: з електричною тягою (електровози), паровою (паровози), дизельною (тепловози), також спеціальні типи з.: підземна (метро), ланцюгова, монорейкова, на магнітній (магнітодинамічній) подушці. Перші з. були збудовані у 20-х XIX ст. 
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Залізниця — Залі́зниця іменник жіночого роду населений пункт в Україні, Волинська обл. Залізни́ця іменник жіночого роду населений пункт в Україні, Рівненська обл. Орфографічний словник української мови
- залізниця — Статутне територіально-галузеве об'єднання, до складу якого входять підприємства, установи та організації залізничного транспорту і яке, за централізованого управління, здійснює перевезення пасажирів і вантажів у визначеному регіоні транспортної мережі. "Про залізничний транспорт", Стаття 1 Словник термінів законодавства України
- залізниця — [зал'ізниц'а] -ц'і, ор. -цеийу Орфоепічний словник української мови
- залізниця — -і, ж. Дорога з рейковою колією, признач. для пересування залізничного рухомого складу. || Увесь комплекс інженерних споруд, обладнання, машин і механізмів, що становить основу залізничного транспорту. || Установи, що відають залізничним транспортом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- залізниця — ЗАЛІЗНИ́ЦЯ, ЧАВУ́НКА заст., розм., ЧУГУ́НКА заст., розм., ШТРЕ́КА діал. З боку залізниці чути було гудки паровозів (Л. Дмитерко); Неначе струни, залізниці у блиску райдужному криці біжать у мрійну далечінь (В. Словник синонімів української мови
- залізниця — Залізни́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- залізниця — ЗАЛІЗНИ́ЦЯ, і, ж. Дорога з рейковою колією, признач. для пересування залізничного рухомого складу. -І залізницю через тайгу прокладуть, — додав Павлусь (Донч. Словник української мови в 11 томах