1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

замирити

Замири́ти, -рю́, -ми́риш, -ми́рять

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замирити — замири́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. замирити — див. замирювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. замирити — МИРИ́ТИ (відновлювати, встановлювати мирні стосунки між кимсь; змушувати терпимо ставитися до когось, чогось), ПРИМИРЯ́ТИ, ПРИМИ́РЮВАТИ, РОЗВО́ДИТИ, РОЗМИРЯ́ТИ, РОЗБОРОНЯ́ТИ, РОЗНІМА́ТИ (відновлювати мир, згоду між кимсь... Словник синонімів української мови
  4. замирити — ЗАМИРИ́ТИ див. зами́рювати. Словник української мови в 11 томах
  5. замирити — Замири́ти, -рю́, -риш гл. 1) Заключить миръ, примириться. Ей чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький учинив, що з ляхами, мостивими панами, у Білій Церкві замирив. Дума. 2) — кого́. Помирить. Замирив він іх. Зміев. у. Словник української мови Грінченка