заможник

Замо́жник, -ка; -ники, -ків

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заможник — ЗАМО́ЖНИК, а, ч., розм. Заможна людина. Набожні заможники в будні від зорі до зорі в полі примушують працювати всю родину і дітей, а про наймитів – і казати зайве (М. Циба); Назвати людину щасливою можна тільки по смерті. Словник української мови у 20 томах