заночувати

Значення в інших словниках

1. заночувати — заночува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. заночувати — [заночуватие] -ноучуйу, -ноучуйеиш Орфоепічний словник української мови
3. заночувати — див. заночовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. заночувати — Заночувати, -чую, -єш гл. 1) Заночевать, остаться на ночь. Добре, остануся, заночую в тебе. МВ. ІІ. 87. 2) О дѣвушкѣ или парнѣ: лечь спать съ кѣмъ (на посидѣлкахъ). Я з тобою вечерую, з другим заночую. Чуб. V. 165. 3) Принять на ночлегъ. Чи спиш, серце, та чи чуєш, чи Добоша заночуєш? Гол. І. 153. Словник української мови Грінченка