запанувати

Запанува́ти, -ну́ю, -ну́єш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запанувати — запанува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. запанувати — [запануватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
  3. запанувати — див. запановувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. запанувати — НАСТА́ТИ (про певний стан природи, тишу, спокій, порядок і т. ін. — з'явившись, виникнувши, поширитися), НАСТУПИ́ТИ, ПОСТА́ТИ, УСТАНОВИ́ТИСЯ (ВСТАНОВИ́ТИСЯ), ЗАПАНУВА́ТИ, ЗАЦАРЮВА́ТИ поет. Словник синонімів української мови
  5. запанувати — ЗАПАНУВА́ТИ див. запано́вувати. Словник української мови в 11 томах
  6. запанувати — Запанува́ти, -ну́ю, -єш гл. Загосподствовать, воцариться. Запанував над ляхами Понятовський жвавий. Шевч. 131. Знов смерть запанувала там, де недавно був гармидер і колотнеча. Левиц. Пов. 86. Словник української мови Грінченка