1. Орфографічний словник української мови

запанувати

запанува́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запанувати — [запануватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
  2. запанувати — див. запановувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. запанувати — НАСТА́ТИ (про певний стан природи, тишу, спокій, порядок і т. ін. — з'явившись, виникнувши, поширитися), НАСТУПИ́ТИ, ПОСТА́ТИ, УСТАНОВИ́ТИСЯ (ВСТАНОВИ́ТИСЯ), ЗАПАНУВА́ТИ, ЗАЦАРЮВА́ТИ поет. Словник синонімів української мови
  4. запанувати — Запанува́ти, -ну́ю, -ну́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. запанувати — ЗАПАНУВА́ТИ див. запано́вувати. Словник української мови в 11 томах
  6. запанувати — Запанува́ти, -ну́ю, -єш гл. Загосподствовать, воцариться. Запанував над ляхами Понятовський жвавий. Шевч. 131. Знов смерть запанувала там, де недавно був гармидер і колотнеча. Левиц. Пов. 86. Словник української мови Грінченка