1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

заплакати

Запла́кати, -пла́чу, -пла́чеш, -чуть; запла́ч, -пла́чте за ким і по кому

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заплакати — -ачу, -ачеш, док. 1》 неперех. Почати плакати. || перен. Почати жалібно кричати (про птахів). 2》 перех., заст. Плачучи, змочити сльозами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заплакати — запла́кати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. заплакати — ЗАПЛА́КАТИ, а́чу, а́чеш, док. 1. неперех. Почати плакати. І я заплакав, жаль малому Було сіроми-сироти (Шевч., II, 1953, 86); Невже побачу я всіх вас, рідних, дорогих, і мати радісно заплаче на грудях стомлених моїх?! (Сос. Словник української мови в 11 томах
  4. заплакати — Заплакати, -чу, -чеш гл. 1) Заплакать. Заплач, дурню, по своїй голові. Ном. № 2374. Козак з біди не заплаче. Ном. № 776. 2) Заплакать что. Заплакала чорні очі, заплакала брови. Федьк. І. 50. 3) — кого́. Причитаньями и плачемъ какъ по мертвому уморить. Словник української мови Грінченка