заповідання

Заповіда́ння, -ння, -нню

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заповідання — I запов`ідання-я, с., діал. Заповіт. II заповід`ання-я, с. Дія за знач. заповідати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заповідання — Заповіт, див. тестамент Словник чужослів Павло Штепа
  3. заповідання — запові́дання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  4. заповідання — ЗАПОВІ́ДАННЯ, я, с. Дія за знач. заповіда́ти. У першій половині IV ст. до н. е. у Спарті появився закон, який дозволяв дарування і заповідання будівель та земельних ділянок, що раніше суворо заборонялось (з наук. літ.); Менше розкоші – більше свободи. Словник української мови у 20 томах
  5. заповідання — Заповідання, -ня с. Завѣтъ. Та не хотіли й тут коритись його волі і заповідання Господнє занедбали. К. Псал. 182. Словник української мови Грінченка