1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

заріз

Зарі́з, зарі́зу; до зарі́зу; на зарі́з

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заріз — (тварин) різання, забій, забиття; П. ЖМ. безвихідь, глухий кут. Словник синонімів Караванського
  2. заріз — -у, ч. 1》 Різання, забій (свійської птиці, свійських тварин). 2》 Зарізана вовком дичина. 3》 Вовче ікло. 4》 перен., розм. Безвихідне, скрутне становище. До зарізу — дуже, конче. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заріз — зарі́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. заріз — ЗАРІ́З, у, ч. 1. Різання, забій (свійської птиці, свійських тварин). Показувала [голота] їм таємні схови, де багаті газди переховували вгодованих, призначених на заріз свиней (Вільде, Сестри.., 1958, 19); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
  5. заріз — Заріз, -зу м. Убой. на заріз. На убой, чтобы зарѣзать. Півня на заріз несуть, а він каже: кукуріку! Ном. № 6187. Як овечок ти нас, Боже, на заріз роздав неситим. К. Псал. 106. Словник української мови Грінченка