засвічений

Засві́чений, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засвічений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до засвітити I 1). || засвічено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. засвічений — засві́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  3. засвічений — ЗАСВІ́ЧЕНИЙ², а, е, фот. 1. Дієпр. пас. до засвіти́ти². Фотоплівка була частково засвічена, і я не знала, що з нею робити (з газ.). 2. у знач. прикм. Який засвітився (див. засві́чуватися²). Словник української мови у 20 томах
  4. засвічений — ЗАСВІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до засвіти́ти¹ 1. Оксана В вікно поглядає На Лисянку засвічену (Шевч., І, 1951, 126); *Образно. Та був у нім [І. П. Котляревському] завдаток сил багатий, І огник, ним засвічений, не згас (Фр. Словник української мови в 11 томах