заслужити
Заслужи́ти, -лужу́, -лу́жиш, -жать
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заслужити — заслужи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- заслужити — див. заслуговувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заслужити — ОДЕ́РЖАТИ (прийняти те, що надано за певну діяльність, роботу і т. ін. — звання, посаду, нагороду, покарання і т. ін.), ОТРИ́МАТИ, ДІСТА́ТИ, ДОБУ́ТИ, ЗДОБУ́ТИ, ЗАСЛУЖИ́ТИ, УДОСТОЇТИСЯ (ВДОСТОЇТИСЯ), ЗАРОБИ́ТИ розм. — Недок. Словник синонімів української мови
- заслужити — ЗАСЛУЖИ́ТИ див. заслуго́вувати. Словник української мови в 11 томах
- заслужити — Заслужити см. заслужувати. Словник української мови Грінченка