заслужити

заслужи́ти

див. заслуговувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заслужити — заслужи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заслужити — ОДЕ́РЖАТИ (прийняти те, що надано за певну діяльність, роботу і т. ін. — звання, посаду, нагороду, покарання і т. ін.), ОТРИ́МАТИ, ДІСТА́ТИ, ДОБУ́ТИ, ЗДОБУ́ТИ, ЗАСЛУЖИ́ТИ, УДОСТОЇТИСЯ (ВДОСТОЇТИСЯ), ЗАРОБИ́ТИ розм. — Недок. Словник синонімів української мови
  3. заслужити — Заслужи́ти, -лужу́, -лу́жиш, -жать Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. заслужити — ЗАСЛУЖИ́ТИ див. заслуго́вувати. Словник української мови в 11 томах
  5. заслужити — Заслужити см. заслужувати. Словник української мови Грінченка