засідати

Засіда́ти, -да́ю, -да́єш, -дає́

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засідати — засіда́ти 1 дієслово недоконаного виду вести засідання засіда́ти 2 дієслово недоконаного виду влаштовуватися Орфографічний словник української мови
  2. засідати — див. сидіти; ховатися Словник синонімів Вусика
  3. засідати — I -аю, -аєш, недок. Вести, продовжувати засідання; зібравшись, обговорювати, вирішувати які-небудь питання. || Брати участь у засіданні. II -аю, -аєш, недок., засісти, -сяду, -сядеш, док. 1》 неперех. Сідати де-небудь, улаштовуючись зручно, надовго. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. засідати — сиді́ти (засіда́ти) / засі́сти у па́м’яті у кого, в чиїй і без додатка. Не забуватися, запам’ятовуватися. Весь час не йде, сидить у пам’яті, той виступ на зборах, де йому так гаряче аплодували (З газети); Останні сумні події надовго засіли в його пам’яті і не дають спокою (З газети). Фразеологічний словник української мови
  5. засідати — ЗАСІДА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок. Вести, продовжувати засідання; зібравшись, обговорювати, вирішувати які-небудь питання. [Вася:] На засідання прийшов. Планувальна комісія, ти ж сам призначив. [Ярчук:] Засідати, Васю, не будемо (Мик. Словник української мови в 11 томах
  6. засідати — Засіда́ти, -да́ю, -єш сов. в. засісти, -сяду, -деш, гл. 1) Садиться, сѣсть. Просимо до гурту (до вечері)! привітали мене і вклонились. — Може б поруч зо мною така краля засідала, га? каже Назар. МВ. (О 1862. III. 57). 2) Засѣдать, засѣсть, присутствовать. Словник української мови Грінченка