1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

затямлювати

Затя́млювати, -тя́млюю, -тя́млюєш; затя́мити, -тя́млю, -тя́миш, -тя́млять; затя́м, затя́ммо або затя́мім, затя́мте

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затямлювати — затя́млювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. затямлювати — -юю, -юєш, недок., затямити, -млю, -миш; мн. затямлять; док., перех. і без додатка, часто у сполуч. із дав. в. займ. себе, розм. 1》 Зберігати в пам'яті; запам'ятовувати. 2》 рідко. Пригадувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. затямлювати — ЗАПАМ'ЯТА́ТИ (зберегти, утримати в пам'яті), ЗАФІКСУВА́ТИ, ЗАТЯ́МИТИ розм.; ЗАКАРБУВА́ТИ, ЗАНОТУВА́ТИ (із сл. в пам'яті, в свідомості і т. ін.); ЗАМІ́ТИТИ розм. (беручи до уваги, закріплюючи в свідомості). — Недок. Словник синонімів української мови
  4. затямлювати — ЗАТЯ́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАТЯ́МИТИ, млю, миш; мн. затямлять; док., перех. і без додатка, часто у сполуч. із дав. в. займ. себе, розм. 1. Зберігати в пам’яті; запам’ятовувати. Словник української мови в 11 томах