затямлювати
ЗАТЯ́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАТЯ́МИТИ, млю, миш; мн. затямлять; док., перех. і без додатка, часто у сполуч. із дав. в. займ. себе, розм.
1. Зберігати в пам’яті; запам’ятовувати.
Я затямлював кожне слово мого любимого вчителя і з усіх сил намагався позбутися своїх вад (Минуле укр. театру, 1953, 84);
Сліпі старці ловили й затямлювали кожну звістку про невільників і приносили на Україну разом із східними піснями чи казками точні відомості, де хто томиться в неволі (Тулуб, Людолови, І, 1957, 343);
— Смерть Тесленка ми вам ніколи не забудемо! — гримів гнівний голос у натовпі.— Так і затямте собі! (Головко, II, 1957, 616).
2. рідко. Пригадувати.
Старі люди, що літ по сімдесят живуть на світі, не затямлять такого (Кв.-Осн., II, 1956, 147).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- затямлювати — затя́млювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- затямлювати — -юю, -юєш, недок., затямити, -млю, -миш; мн. затямлять; док., перех. і без додатка, часто у сполуч. із дав. в. займ. себе, розм. 1》 Зберігати в пам'яті; запам'ятовувати. 2》 рідко. Пригадувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- затямлювати — ЗАПАМ'ЯТА́ТИ (зберегти, утримати в пам'яті), ЗАФІКСУВА́ТИ, ЗАТЯ́МИТИ розм.; ЗАКАРБУВА́ТИ, ЗАНОТУВА́ТИ (із сл. в пам'яті, в свідомості і т. ін.); ЗАМІ́ТИТИ розм. (беручи до уваги, закріплюючи в свідомості). — Недок. Словник синонімів української мови
- затямлювати — Затя́млювати, -тя́млюю, -тя́млюєш; затя́мити, -тя́млю, -тя́миш, -тя́млять; затя́м, затя́ммо або затя́мім, затя́мте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)