зацитькувати

Заци́тькувати, -кую, -куєш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зацитькувати — заци́тькувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. зацитькувати — див. говорити; перечити; підкорювати Словник синонімів Вусика
  3. зацитькувати — -ую, -уєш, недок., зацитькати, -аю, -аєш, док., розм. 1》 тільки док., без додатка і на кого, неперех.Заговорити "цить", "цитьте" і т. ін., встановлюючи тишу. 2》 перех. і без додатка. Заспокоювати, втихомирювати, примушуючи припинити крик, плач і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зацитькувати — ЗАЦИ́ТЬКУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАЦИ́ТЬКАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. тільки док., без додатка і на кого, неперех. Заговорити «цить», «цитьте» і т. ін., встановлюючи тишу. О. Лука зацитькав на школярів, регіт стих (Вас. Словник української мови в 11 томах
  5. зацитькувати — Зацитькувати, -кую, -єш сов. в. зацитькати, -каю, -єш, гл. 1) Заставлять, заставить замолчать. Цить! цить, моя дитино! — зацитькувала Мотря. Мир. ХРВ. 413. 2) Заминать, замять. Так це діло й зацитькали. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка