1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

зачинити

Зачини́ти, -ню́, -ниш, -нить, -нять

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зачинити — зачини́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зачинити — див. зачиняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зачинити — зачиня́ти / зачини́ти две́рі перед ким. Позбавляти когось змоги користуватися, займатися чим-небудь. Неприступний, гордий університет вдруге зачинив перед Сергієм свої високі двері (О. Гуреїв). две́рі зачи́нені. Колись .. Фразеологічний словник української мови
  4. зачинити — ЗАМИКА́ТИ (закривати на замок, ключ і т. ін.), ПРИМИКА́ТИ, ЗАПИРА́ТИ розм., ЗАЧИНЯ́ТИ рідко; ЗАСУВА́ТИ (на засув); ЗАЩІПА́ТИ, ЗАЩІБА́ТИ діал., ЗАЩІ́БУВАТИ діал. (на защіпку). — Док. Словник синонімів української мови
  5. зачинити — ЗАЧИНИ́ТИ див. зачиня́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. зачинити — Зачинити, -ся см. зачиняти, -ся. Словник української мови Грінченка