зачинити

Зачинити, -ся

см. зачиняти, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зачинити — зачини́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зачинити — див. зачиняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зачинити — зачиня́ти / зачини́ти две́рі перед ким. Позбавляти когось змоги користуватися, займатися чим-небудь. Неприступний, гордий університет вдруге зачинив перед Сергієм свої високі двері (О. Гуреїв). две́рі зачи́нені. Колись .. Фразеологічний словник української мови
  4. зачинити — ЗАМИКА́ТИ (закривати на замок, ключ і т. ін.), ПРИМИКА́ТИ, ЗАПИРА́ТИ розм., ЗАЧИНЯ́ТИ рідко; ЗАСУВА́ТИ (на засув); ЗАЩІПА́ТИ, ЗАЩІБА́ТИ діал., ЗАЩІ́БУВАТИ діал. (на защіпку). — Док. Словник синонімів української мови
  5. зачинити — Зачини́ти, -ню́, -ниш, -нить, -нять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. зачинити — ЗАЧИНИ́ТИ див. зачиня́ти. Словник української мови в 11 томах