1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

защібати

Защіба́ти, -щіба́ю, -щіба́єш; защебну́ти, -щебну́, -щебне́ш; заще́бнутий = застіба́ти, застебну́ти

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. защібати — защіба́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. защібати — -аю, -аєш і рідко защібувати, -ую, -уєш, недок., защебнути, -щебну, -щебнеш, док., перех., діал. 1》 Застібати. 2》 Защіпати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. защібати — ЗАМИКА́ТИ (закривати на замок, ключ і т. ін.), ПРИМИКА́ТИ, ЗАПИРА́ТИ розм., ЗАЧИНЯ́ТИ рідко; ЗАСУВА́ТИ (на засув); ЗАЩІПА́ТИ, ЗАЩІБА́ТИ діал., ЗАЩІ́БУВАТИ діал. (на защіпку). — Док. Словник синонімів української мови
  4. защібати — ЗАЩІБА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ЗАЩІ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАЩЕБНУ́ТИ, щебну́, ще́бнеш, док., перех., діал. 1. Застібати. — Пора нам розстатися вже з пануванням,— подумав Аркадій Петрович, защібаючи лівий манжет (Коцюб., II, 1955, 383). 2. Защіпати. Словник української мови в 11 томах