заїзд

Значення в інших словниках

1. заїзд — заї́зд 1 іменник чоловічого роду приміщення; під'їзна дорога заї́зд 2 іменник чоловічого роду виїзд; зміна відпочивальників; тур у змаганнях; наїзд Орфографічний словник української мови
2. заїзд — Заїзний <�заїжджий> двір, г. заїзний дім, (з шинком) корчма, (на Сході) караван-сарай. Словник синонімів Караванського
3. заїзд — див. оселя Словник синонімів Вусика
4. заїзд — [зайізд] -здие, м. (на) -з(‘)д'і Орфоепічний словник української мови
5. заїзд — I -у, ч. 1》 Приміщення для зупинки, ночівлі проїжджих, із двором для підвод, коней і т. ін. 2》 Дорога, якою можна заїхати, в'їхати до чого-небудь, кудись. II -у, ч. 1》 Дія за знач. заїжджати I, заїздити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
6. заїзд — 1. корчма, гостиниця 2. це у ворота Словник чужослів Павло Штепа
7. заїзд — ЗАЇ́ЗД (у гонках, скачках); ГІТ спорт. (у скачках). За умовами змагань у традиційному призі коні повинні їхати три гіти, причому перемога присуджується рисакові, який продемонстрував найбільшу швидкість у двох заїздах (з газети). Словник синонімів української мови
8. заїзд — ЗАЇ́ЗД¹ , у, ч. 1. Приміщення для зупинки, ночівлі проїжджих, з двором для підвід, коней і т. ін. В заїзді все спало. Скрізь було тихо і мертво (Н.-Лев., II, 1956, 202); Нарешті у заїзді знайшлася кімнатка з канапкою (Ів. Словник української мови в 11 томах
9. заїзд — Споруда для приїжджих. Архітектура і монументальне мистецтво
10. заїзд — Заїзд, -ду м. Наѣздъ. Було б то тобі меншого брата на заїзди висилати. Мет. 451. 2) Пріѣздъ (на базаръ, на ярмарку). Нема тепер заїзду ніякого. 3) Постоялый дворъ. Де б тут найти заїзд, щоб переночувати? Грин. II. 124. От приїжджає той царенко в той город і став собі у заїзді. Рудч. Ск. І. 126. Словник української мови Грінченка