заїзд

ЗАЇ́ЗД¹ , у, ч.

1. Приміщення для зупинки, ночівлі проїжджих, з двором для підвід, коней і т. ін.

В заїзді все спало. Скрізь було тихо і мертво (Н.-Лев., II, 1956, 202);

Нарешті у заїзді знайшлася кімнатка з канапкою (Ів., Тарас, шляхи, 1954, 332);

*У порівн. На дворі [Артемовому] товклися чужі люди, як у заїзді (А.-Дав., Крила.., 1959, 54).

2. Дорога, якою можна заїхати, в’їхати до чого-небудь, кудись.

Заїзду до неї [школи] не було ніякого, тілько стежка (Фр., IV, 1950, 282).

ЗАЇ́ЗД², у, ч.

1. Дія за знач. заїжджа́ти¹, заїзди́ти 1.

Перед заїздом [на поле] картоплесаджалку зупиняють на краю ділянки з лівого боку від мірного дроту (Картопля, 1957, 121);

// Одночасний приїзд групи людей куди-небудь (звичайно до санаторію, будинку відпочинку і т. ін.).

Санаторій «Талас» справді не був розрахований на ту кількість хворих, яку довелося прийняти в перший заїзд (Збан., Сеспель, 1961, 20).

2. спорт. Один з турів у змаганнях, їзда на певну віддаль у гонках, скачках.

Особливо багато болільників прийшло подивитися фінальні заїзди чоловіків на академічних суднах (Веч. Київ, 7.VІІІ 1957, З).

3. перев. мн., іст. Несподівані наїзди, наскоки на кого-, що-небудь.

Було б тобі меншого брата на заїзди висилати (Сл. Гр.);

[Кийок:] Ех! Нудно жить без потіхи, без заїздів! прямо хоч у монастир або знов на Запорожжя мандруй! (К.-Карий, II, 1960, 8).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заїзд — Споруда для приїжджих. Архітектура і монументальне мистецтво
  2. заїзд — див. оселя Словник синонімів Вусика
  3. заїзд — I -у, ч. 1》 Приміщення для зупинки, ночівлі проїжджих, із двором для підвод, коней і т. ін. 2》 Дорога, якою можна заїхати, в'їхати до чого-небудь, кудись. II -у, ч. 1》 Дія за знач. заїжджати I, заїздити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. заїзд — ЗАЇ́ЗД (у гонках, скачках); ГІТ спорт. (у скачках). За умовами змагань у традиційному призі коні повинні їхати три гіти, причому перемога присуджується рисакові, який продемонстрував найбільшу швидкість у двох заїздах (з газети). Словник синонімів української мови
  5. заїзд — заї́зд 1 іменник чоловічого роду приміщення; під'їзна дорога заї́зд 2 іменник чоловічого роду виїзд; зміна відпочивальників; тур у змаганнях; наїзд Орфографічний словник української мови
  6. заїзд — [зайізд] -здие, м. (на) -з(‘)д'і Орфоепічний словник української мови
  7. заїзд — За́їзд, -ду, в -ді; за́їзди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. заїзд — Заїзний <�заїжджий> двір, г. заїзний дім, (з шинком) корчма, (на Сході) караван-сарай. Словник синонімів Караванського
  9. заїзд — 1. корчма, гостиниця 2. це у ворота Словник чужослів Павло Штепа
  10. заїзд — Заїзд, -ду м. Наѣздъ. Було б то тобі меншого брата на заїзди висилати. Мет. 451. 2) Пріѣздъ (на базаръ, на ярмарку). Нема тепер заїзду ніякого. 3) Постоялый дворъ. Де б тут найти заїзд, щоб переночувати? Грин. II. 124. От приїжджає той царенко в той город і став собі у заїзді. Рудч. Ск. І. 126. Словник української мови Грінченка