збожеволіти

Значення в інших словниках

1. збожеволіти — збожево́літи дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. збожеволіти — (стати психічно ненормальним) втратити (стратити) розум; звихнутися розумом (умом, з розуму, з ума); спасти (сплисти, схибнутися) з розуму; стратитися розуму; стерятися розумом, діал.; зійти з ума; ума тронутися, діал. Словник фразеологічних синонімів
3. збожеволіти — док., здуріти, обезглуздіти, очманіти, очуманіти, з'їхати з глузду, хибнутися <�стерятися> розумом, позбутися розуму, з. звернутися з кругу, г. зваріювати, жм. скрутитися, ок. знавісніти. Словник синонімів Караванського
4. збожеволіти — -ію, -ієш. Док. до божеволіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. збожеволіти — БОЖЕВО́ЛІТИ (ставати психічним хворим; узагалі втрачати здоровий глузд), БЕЗУ́МІТИ рідко; НАВІСНІ́ТИ підсил., СКАЖЕНІ́ТИ підсил., ШАЛЕНІ́ТИ підсил., ШАЛІ́ТИ підсил., НАВІЖЕНІ́ТИ підсил., рідше (втрачати розум, здоровий глузд). "Невже те все видалось мені?... Словник синонімів української мови
6. збожеволіти — ЗБОЖЕВО́ЛІТИ, ію, ієш. Док. до божево́літи. Молодиця, свіжа й рум’яна, збожеволіла з журби та з горя (Н.-Лев., II, 1956, 243); Повірив суддя, що Гельє справді збожеволів, і звелів усім родичам Петра зібратися... Словник української мови в 11 томах
7. збожеволіти — Збожеволіти, -лію, -єш гл. Съ ума сойти. Котл. (1874), 341. ЗОЮР. II. 206. Чоловік дивиться, — чи не збожеволів наймит. Г. Барв. 198. Словник української мови Грінченка