звити

Зви́ти, зів’ю́, зів’є́ш, зів’є́, зі́в’ємо́, зі́в’єте́, зі́в’ю́ть; звий, зви́йте

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звити — зви́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. звити — див. звивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. звити — зви́ти / звива́ти (ви́ти) гніздо́ (кубло́). 1. тільки гніздо́. Влаштувати особисте життя, створити сім’ю. Думав я — зійдемось із Орисею, зів’єм своє гніздо, а виходить як у тій пісні: “Ой ти, дівчино, моє ти зерня, дорога наша — колюче терня... Фразеологічний словник української мови
  4. звити — II. ВИ́ТИ (про птахів — влаштовувати гніздо), ЗВИВА́ТИ, МОСТИ́ТИ. — Док.: зви́ти, ви́мостити. (Будівничий:) Орли недарма гнізда в'ють на горах. На гору доступитися нелегко (Леся Українка); Знов звила (ластівка) В нас під хатою кубельце... (П. Словник синонімів української мови
  5. звити — ЗВИ́ТИ див. звива́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. звити — Звити, -ся см. звивати, -ся. Словник української мови Грінченка