звити

II. ВИ́ТИ (про птахів — влаштовувати гніздо), ЗВИВА́ТИ, МОСТИ́ТИ. — Док.: зви́ти, ви́мостити. (Будівничий:) Орли недарма гнізда в'ють на горах. На гору доступитися нелегко (Леся Українка); Знов звила (ластівка) В нас під хатою кубельце... (П. Грабовський); Прилетіли лелеки й мостили на клуні в Носюри гніздо (О. Донченко).

ПЛЕСТИ́ (перевиваючи, скручуючи, зсукуючи пасма, волокна тощо, з'єднувати в одне ціле), СПЛІТА́ТИ, ЗВИВА́ТИ, ВИ́ТИ, ЗАПЛІТА́ТИ (косу); В'ЯЗА́ТИ (виготовляти щось таким чином). — Док.: сплести́, зви́ти, заплести́, зв'яза́ти. Ще хлопцем я навчився плести шворочку на вудилища (О. Досвітній); Мавка сплітає довге віття на березі, сідає в нього і гойдається тихо, мов у колисці (Леся Українка); Дід звивав шнурок (І. Франко); Ось одна (жінка) зблизька над купкою перевесло в'є (А. Головко); — Гарні в тебе коси, Нонно. Та ще ти їх якось заплітаєш на свій, на особливий манір (О. Гончар); Без розуму ні сокирою рубати, ні личака в'язати (прислів'я).

СКРУ́ЧУВАТИ (згинати що-небудь трубкою, валиком тощо або в моток, клубок), ЗГОРТА́ТИ, ЗВИВА́ТИ, СКА́ЧУВАТИ (котячи); ЗМО́ТУВАТИ (в моток, клубок). — Док.: скрути́ти, згорну́ти, зви́ти, зви́нути, скача́ти, змота́ти. Щоб німці в мене не знайшли листа, я його скручував у трубочку (В. Гжицький); Попід тином біг з котушкою червоноармієць і змотував чорний дріт (П. Панч).

СУКА́ТИ (крутячи пасма чого-небудь, скріплювати їх разом; виготовляти щось таким способом), ЗСУ́КУВАТИ, СКРУ́ЧУВАТИ, ЗВИВА́ТИ. — Док.: зсука́ти, скрути́ти, зви́ти. Мати.. пряжу сукала пурпурну (переклад Б. Тена); Зсукати мотузку; Звити шовковий шнурок.