звіря

Звіря́, -ря́ти, -ря́ті, -ря́м; звіря́та, -ря́т

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звіря — звіря́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. звіря — -яти, с. 1》 Маля звіра (див. звір I 1)). 2》 Зменш. до звір I 1). || Взагалі маленька тварина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. звіря — ЗВІРЯ́, я́ти, с. 1. Маля звіра ( див. звір¹1). *Образно. А люта мати! Спустила друге бісновате [біснувате] Своє скаженеє звіря. Та вже такого сподаря, Що гради й весі пожирало (Шевч., II, 1953, 325); *У порівн. Словник української мови в 11 томах