1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

звіріти

Звірі́ти, -рі́ю, -рі́єш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звіріти — звірі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. звіріти — див. сердитися Словник синонімів Вусика
  3. звіріти — -ію, -ієш, недок. Ставати лютим, жорстоким; скаженіти, шаленіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. звіріти — I. ЛЮТУВА́ТИ (бути в стані крайнього роздратування, гніву; дуже сердитися); ЛЮТИ́ТИСЯ, ЛЮТУВА́ТИСЯ, РОЗЛЮТО́ВУВАТИСЯ, РОЗЛЮ́ЧУВАТИСЯ, РОЗ'Я́ТРЮВАТИСЯ, БІСНУВА́ТИСЯ, ЗВІРІ́ТИ, СКАЖЕНІ́ТИ, ШАЛЕНІ́ТИ, ШАЛІ́ТИ, РОЗ'ЯРЯ́ТИСЯ, НАВІЖЕНІ́ТИ, НАВІСНІ́ТИ... Словник синонімів української мови
  5. звіріти — ЗВІРІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Ставати лютим, жорстоким; скаженіти, шаленіти. Гітлерівці, звіріючи з люті, почали зривати з плечей автомати (Коз. Словник української мови в 11 томах