звіріти

Значення в інших словниках

1. звіріти — звірі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. звіріти — -ію, -ієш, недок. Ставати лютим, жорстоким; скаженіти, шаленіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. звіріти — I. ЛЮТУВА́ТИ (бути в стані крайнього роздратування, гніву; дуже сердитися); ЛЮТИ́ТИСЯ, ЛЮТУВА́ТИСЯ, РОЗЛЮТО́ВУВАТИСЯ, РОЗЛЮ́ЧУВАТИСЯ, РОЗ'Я́ТРЮВАТИСЯ, БІСНУВА́ТИСЯ, ЗВІРІ́ТИ, СКАЖЕНІ́ТИ, ШАЛЕНІ́ТИ, ШАЛІ́ТИ, РОЗ'ЯРЯ́ТИСЯ, НАВІЖЕНІ́ТИ, НАВІСНІ́ТИ... Словник синонімів української мови
4. звіріти — Звірі́ти, -рі́ю, -рі́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. звіріти — ЗВІРІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Ставати лютим, жорстоким; скаженіти, шаленіти. Гітлерівці, звіріючи з люті, почали зривати з плечей автомати (Коз. Словник української мови в 11 томах