сердитися

Розсердитися, біситися, біснувати, біснуватися, бровитися (насуплювати брови), буйнувати, буйнуватися, бундоситися, бурмоситися, бунтуватися, вишкірятися, влютитися, вознервувати, воз'яритися, ворохобитися, враждати, враждувати, гарячитися, гарячкувати, гніватися, гнівитися і гнівитися, гнівувати, досадувати, дратуватися, дутися, забунтувати, заводитися, закипати, закукурічуватися, залютуватися, занурувати, запалюватися, запалятися, звіріти, здияволитися, злитися, злостивитися, злоститися, злувати, злютіти, злютувати, знавісніти, єретуватися, іритувати (діал.), іритуватися, казитися, кипіти, кип'ятитися, кобенитися, кривитися ("Кривиться, як на торішню квашу"), лютитися, лютіти, лютішати, лютувати, мурмоситися, набасурмлюватися, набасурмонюватися, набовдурюватися, набурмосюватися, набурмошуватися, навісніти, наворохоблюватися, навурсюватися, надиматися, надуватися, нажаблюватися, наїжачуватися, намурмонюватися, намурмосюватися, намурмошуватися, напринджуватися, насумрюватися, насуплюватися, насупонюватися, насурмачуватися, насурмлюватися, нахмарюватися, нахмурюватися, нахмурятися, нахнюплюватися, нервувати, несамовититися, несамовитіти, обеленіти, озлоблюватися, озлитися, осатаніти, оскаженіти, охижіти, ошаленіти, ошаліти, ощирятися, палати, палахкотіти, паліруватися, пасіювати, перцювати, посатаніти, приндитися, психувати, розбайорюватися, розбурхуватися, розбушуватися, розджохкуватися, розджохуватися, роздратовуватися, роздрочуватися, роз'єрепенюватися, роззлоститися, розійтися ("Розійшовся, як квочка перед бурею"), розлютовуватися, розлючуватися, розлютитися, розлютіти, розлютуватися, розмагорюватися, розмайорюватися, розмордуватися, рознервуватися, розпалюватися, розпалятися, розприндитися, розпсотитися, роз'яритися, сатаніти, сердувати, скаженіти, сказитися, скипіти, спалахувати, схарапуджуватися, супитися, тривожитися, турбуватися, тьхукати, тьхукатися, фундулитися (діал.), хнюпитися, шаленіти, шаліти, шкварчати, щетинитися, яритися, яріти, ярітися, ярувати

Фразеологічні синоніми: багровіти від люті; буряковіти від злості; бути темнішим від грози; важким духом дихати; важко дихати (на кого); вергати громи; вергати громи й блискавиці; виходити з рівноваги; вишкіряти ікла; відвертати пику; віддувати губи; воз'яритися гнівом; впадати в гнів; впадати в істерику; впадати в пасію; вставати на ліву ногу; вставати не на ту ногу; втрачати владу (над собою); втрачати рівновагу; дерти косяка (сердито позиркувати); дибки ставати; дивитися басом; дивитися бісом; дивитися вовком; дивитися дзизом; дивитися зашмургом; дивитися злим оком; дивитися, як собака на висівки; дихати бісом; дихати вогнем; дихати гаспидом; дихати полум'ям; дихати чортом; дути губенята (про дітей); дути губи; дути губки; дутися, як дирижабль; дутися, як індик; дутися, як квочка; дутися, як ковельський міх; дутися, як кулик на вітер; дутися, як сич; дутися, як сич на дощ; заводитися в півоберта; закопилювати губи; зганяти досаду (на кому); зганяти злість; зганяти зло; зганяти лють; зганяти оскомину; зганяти оскому; квасити губи; кислиці розсипати; копилити губи; кривитись, як середа на п'ятницю; кривитись, як циган на ярмарку; лихим оком дивитися; лізти в пляшку; мати великий зуб (на кого); мати зуб; мати храп; метати блискавки з очей; метати громи; метати громи з очей; метати громи й блискавиці; метати іскри з очей; метати іскри очима; метати перуни; надимати губи; надувати губи; надуватися на малай ("Надулася на малай, що її не взяв Миколай"); насупитися, як півтора нещастя; насупитися, як три нещастя, а четверте лихо; палати гнівом; підвищувати голос; покладати гнів (на кого); рвати вудила; рвати й метати; розійтись, як шуря-буря; сердитися до ртомать; сердитись, як казан на вогні; сидіти надутим; сипати вогнем; сипати іскрами з очей; сипати іскри з очей; скипати від гніву; скреготати зубами; скреготіти зубами; скрипіти зубами; спалахувати від гніву; спалахувати гнівом; справляти дутилі; трусити зеленим маком; трясти кулаками; цапа ставати; цапком ставати

Приповідки: Сердиться, ніби йому батька вкрав. Розходився, як холодний самовар. Сердиться, ніби йому пес ковбасу з'їв

Слова гніву: А будь ти неладний! Враг його матері! Ганьба! Де ж таки! Де ж то видано! Де це видано! Ну знаєш! Отакої! От тобі й маєш! От тобі й на! Оце так! Скільки можна! Туди до біса! Туди к бісу! Холери на нього нема! Який жах! Як то можна!

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сердитися — Сердитися, -джуся, -дишся гл. Сердиться. Сердилась баба на діда, а дід того не відав. Ном. № 3473. Словник української мови Грінченка
  2. сердитися — се́рдитися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. сердитися — Гнівати, зігнівати, зігнівити, погнівати, гніватися, загнівуватися, загніватися, позагнівуватися, зігнівуватися, зігніватися, позігнівуватися, нагнівуватися, нагніватися, понагнівуватися, погнівуватися, погніватися, розгнівуватися, розгніватися... Словник чужослів Павло Штепа
  4. сердитися — -джуся, -дишся, недок. Бути в стані гніву, роздратування; гніватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сердитися — Се́рдитися, -джуся, -дишся, -дяться; не се́рдься, не се́рдьтеся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. сердитися — дути (надимати, копилити) губи (губу); (бути незадоволеним ким-небудь) мати (чути) жаль до кого, рідко; (безпідставно) лізти в пляшку; (потай) таїти (затаювати) зло на кого; мати серце на кого, проти кого; мати зуб (зуба) на кого, проти кого... Словник фразеологічних синонімів
  7. сердитися — СЕ́РДИТИСЯ, джуся, дишся, недок. Бути в стані гніву, роздратування; гніватися. – Тиха [Одарка], як те ягня. Ніколи не чув я од неї недоброго слова, ніколи вона навіть не сердилась... (І. Словник української мови у 20 томах
  8. сердитися — [сердиетиес'а] -рджус'а, -диес':а, -диец':а, -д'ац':а; нак. сердз'с'а, серд'теис'а Орфоепічний словник української мови
  9. сердитися — Гніватися, злитися, злоститися, злостувати, злобувати, (дуже) лютитися, лютувати, лютіти, (з піною в роті) пінитися, о. важким духом дихати, мати серце <�злість> на кого, сипати вогнем, д. мати жаль на кого. Словник синонімів Караванського
  10. сердитися — Сердиться, якби йому курка хліб украла. Глум, хто за маловажну річ сердиться. Сердиться, якби йому собака ковбасу з'їла. Значіння, що й попереднє. Приповідки або українсько-народня філософія
  11. сердитися — I. ЛЮТУВА́ТИ (бути в стані крайнього роздратування, гніву; дуже сердитися); ЛЮТИ́ТИСЯ, ЛЮТУВА́ТИСЯ, РОЗЛЮТО́ВУВАТИСЯ, РОЗЛЮ́ЧУВАТИСЯ, РОЗ'Я́ТРЮВАТИСЯ, БІСНУВА́ТИСЯ, ЗВІРІ́ТИ, СКАЖЕНІ́ТИ, ШАЛЕНІ́ТИ, ШАЛІ́ТИ, РОЗ'ЯРЯ́ТИСЯ, НАВІЖЕНІ́ТИ, НАВІСНІ́ТИ... Словник синонімів української мови
  12. сердитися — СЕ́РДИТИСЯ, джуся, дишся, недок. Бути в стані гніву, роздратування; гніватися. — Тиха [Одарка], як те ягня. Ніколи не чув я од неї недоброго слова, ніколи вона навіть не сердилась… (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах