сердитися

Гнівати, зігнівати, зігнівити, погнівати, гніватися, загнівуватися, загніватися, позагнівуватися, зігнівуватися, зігніватися, позігнівуватися, нагнівуватися, нагніватися, понагнівуватися, погнівуватися, погніватися, розгнівуватися, розгніватися, порозгнівуватися, угнівуватися, угніватися, повгнівуватися, злоститися, зазлощуватися, зазлоститися, позазлощуватися, зізлощуватися, зізлоститися, позізлоідуватися, позлощуватися, позлоститися, роззлощуватися, розозлитися, порозлощуватися, лютувати, лютіти, злютовувати, злютіти, позлютовувати, полютувати, полютіти, розлютовувати, розлютіти, порозлютувати, роз'юшуватися, роз'юшитися, пороз'юшуватися, ворситися, зіворшуватися, зіворситися, поворшуватися, поворситися, дусатися, зідусатися, зідуситися, позідусатися, подусатися, подуситися, див. біснуватися, злитися, яросний, яритися

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сердитися — се́рдитися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. сердитися — дути (надимати, копилити) губи (губу); (бути незадоволеним ким-небудь) мати (чути) жаль до кого, рідко; (безпідставно) лізти в пляшку; (потай) таїти (затаювати) зло на кого; мати серце на кого, проти кого; мати зуб (зуба) на кого, проти кого... Словник фразеологічних синонімів
  3. сердитися — Гніватися, злитися, злоститися, злостувати, злобувати, (дуже) лютитися, лютувати, лютіти, (з піною в роті) пінитися, о. важким духом дихати, мати серце <�злість> на кого, сипати вогнем, д. мати жаль на кого. Словник синонімів Караванського
  4. сердитися — Розсердитися, біситися, біснувати, біснуватися, бровитися (насуплювати брови), буйнувати, буйнуватися, бундоситися, бурмоситися, бунтуватися, вишкірятися, влютитися, вознервувати, воз'яритися, ворохобитися, враждати, враждувати, гарячитися... Словник синонімів Вусика
  5. сердитися — [сердиетиес'а] -рджус'а, -диес':а, -диец':а, -д'ац':а; нак. сердз'с'а, серд'теис'а Орфоепічний словник української мови
  6. сердитися — -джуся, -дишся, недок. Бути в стані гніву, роздратування; гніватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. сердитися — СЕ́РДИТИСЯ, джуся, дишся, недок. Бути в стані гніву, роздратування; гніватися. – Тиха [Одарка], як те ягня. Ніколи не чув я од неї недоброго слова, ніколи вона навіть не сердилась... (І. Словник української мови у 20 томах
  8. сердитися — Сердиться, якби йому курка хліб украла. Глум, хто за маловажну річ сердиться. Сердиться, якби йому собака ковбасу з'їла. Значіння, що й попереднє. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. сердитися — I. ЛЮТУВА́ТИ (бути в стані крайнього роздратування, гніву; дуже сердитися); ЛЮТИ́ТИСЯ, ЛЮТУВА́ТИСЯ, РОЗЛЮТО́ВУВАТИСЯ, РОЗЛЮ́ЧУВАТИСЯ, РОЗ'Я́ТРЮВАТИСЯ, БІСНУВА́ТИСЯ, ЗВІРІ́ТИ, СКАЖЕНІ́ТИ, ШАЛЕНІ́ТИ, ШАЛІ́ТИ, РОЗ'ЯРЯ́ТИСЯ, НАВІЖЕНІ́ТИ, НАВІСНІ́ТИ... Словник синонімів української мови
  10. сердитися — Се́рдитися, -джуся, -дишся, -дяться; не се́рдься, не се́рдьтеся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. сердитися — СЕ́РДИТИСЯ, джуся, дишся, недок. Бути в стані гніву, роздратування; гніватися. — Тиха [Одарка], як те ягня. Ніколи не чув я од неї недоброго слова, ніколи вона навіть не сердилась… (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  12. сердитися — Сердитися, -джуся, -дишся гл. Сердиться. Сердилась баба на діда, а дід того не відав. Ном. № 3473. Словник української мови Грінченка