зв’янути
Зв’я́нути, і зів’я́нути, -ну, -неш, -не
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зв’янути — ЗВ’Я́НУТИ, ну, неш, док., розм. Те саме, що зав’я́нути. Травка зв’яне, травка зсохне Коню вороному; Отрутою вода стане Мені, молодому! (Пісні та романси.., II, 1956, 35); — Вийшла заміж — як за стінку засунулась: змарніла, зв’яла, моя рибочка. Словник української мови в 11 томах