1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

згар

Згар, зга́рі, -рі, зга́р’ю

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згар — згар іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. згар — див. попіл Словник синонімів Вусика
  3. згар — -у, ч. 1》 Залишки чого-небудь згорілого. 2》 Те саме, що згарище. 3》 Залишки перегорілого кам'яного вугілля, коксу, що використовуються в будівництві шосейних доріг, для засипання чого-небудь і т. ін.; жужелиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. згар — ГАР (перегорілі часточки чого-небудь; що-небудь згоріле), ЗГАР, ПЕРЕГА́Р, ГОРІ́ЛЕ, ПА́ЛЕНЕ, ЗГА́РЯТИНА рідко, ПА́ЛЯТИНА розм., СМА́ЛЯТИНА розм., ГА́РИВО діал. Гаром звідкись потягло — чи не пожежа (О. Словник синонімів української мови
  5. згар — ЗГАР, у, ч. 1. Залишки чого-небудь згорілого. Довго він довбався в ній [люльці] протичкою,.. потім вибивав об лаву згар… (Мирний, II, 1954, 174); По місту, як віхола,— попіл і згар (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 27); Трактор працює добре. Словник української мови в 11 томах