згублений
Згу́блений, -на, -не
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- згублений — згу́блений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- згублений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до згубити. 2》 у знач. прикм. Який згубився, зник із поля зору; непомітний, невидимий на тлі чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- згублений — ЗГУ́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до згуби́ти. Під ним [хрестом] тліє вісім безневинних душ, згублених в одну ніч «страшним чоловіком» (Мирний, І, 1949, 415); Може, за марно згубленою молодістю на ланах панських просльозився дід (Цюпа, Назустріч.. Словник української мови в 11 томах