1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

здрімати

Здріма́ти, -ма́ю, -ма́єш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здрімати — здріма́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. здрімати — -аю, -аєш, док., розм. Те саме, що задрімати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. здрімати — ДРІМА́ТИ (перебувати в напівсонному стані), КУНЯ́ТИ розм., КЛЮВА́ТИ НО́СОМ розм.; ПРИДРІ́МУВАТИ розм. (потроху). — Док.: здріма́ти, здрімну́ти, придріма́ти, придрімну́ти. Словник синонімів української мови
  4. здрімати — ЗДРІМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. Те саме, що задріма́ти. — П’яту ніч не спимо, не гасило світла, пильнуєм, щоб не здрімати (Коцюб., II, 1955, 79). Словник української мови в 11 томах
  5. здрімати — Здріма́ти, -ма́ю, -єш и здріматися, -маюся, -єшся гл. Задремать. Хто програв, той чорта (не тепер на споминки) здрімає. Г. Арт. (О. 1861. III. 83). Нігди би-м ся не здрімала, хоць би й день біленький, коби сидів коло мене хлопець молоденький. Чуб. V. 125. А здрімавшись, — заснув кріпко. Млак. 77. Словник української мови Грінченка