1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

здуру

Зду́ру, присл.

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здуру — зду́ру прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. здуру — пр., з дурного розуму, з дурощів, не подумавши, з доброго дива. Словник синонімів Караванського
  3. здуру — див. необачно Словник синонімів Вусика
  4. здуру — присл., розм. Не розібравшись, у чому річ, не розміркувавши добре; з дурного розуму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. здуру — Дурепно, бевзня, тумака, дуриндо, дурісно, подурному Словник чужослів Павло Штепа
  6. здуру — ЗДУ́РУ, присл., розм. Не розібравшись, у чому справа, не розміркувавши добре; з дурного розуму. Що наробила здуру Щука — Це всякому наука: Чого не тямиш — не берись (Гл., Вибр., 1951, 108); [Кіндрат Антонович:] А я, здуру, шелесть за рушниками. Словник української мови в 11 томах
  7. здуру — Зду́ру нар. Сдуру. Так инший здуру неборак над Божим ділом вередує. Гліб. 70. Словник української мови Грінченка