землеволодіння

Землеволоді́ння, -ння, -нню, -нням

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. землеволодіння — землеволоді́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. землеволодіння — -я, с. Володіння землею (у 5 знач.) на правах власності чи оренди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. землеволодіння — ЗЕМЛЕВОЛОДІ́ННЯ, я, с. Володіння землею (у 5 знач.) на правах власності або оренди. В декреті про землю знайшли вияв вікові сподівання мільйонів селян про знищення поміщицького землеволодіння (До 40-річчя Вел. Жовт. соц. рев. Словник української мови в 11 томах
  4. землеволодіння — рос. землевладение володіння землею за правом власності. 3. може бути приватне, державне, громадське й різних юридичних осіб, воно не завжди відповідає землекористуванню, яке на противагу до 3. є лише продукованим стосунком до неї. Eкономічна енциклопедія