зненавидіти

Знена́видіти, -виджу, -видиш, -дять

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зненавидіти — знена́видіти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зненавидіти — [знеинавиед'ітие] -виеджу, -диеш; нак. -виед', -виед'теи Орфоепічний словник української мови
  3. зненавидіти — і рідко ізненавидіти, -джу, -диш, док., перех. Відчути зненависть, перейнятися почуттям зненависті до кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зненавидіти — ЗНЕНА́ВИДІТИ див. знена́виджувати. Словник української мови у 20 томах
  5. зненавидіти — НЕНА́ВИДІТИ кого, що (відчувати ненависть до кого-, чого-небудь); НЕ ВИНО́СИТИ, НЕ ЗНО́СИТИ, НЕ ПЕРЕНО́СИТИ, НЕ ТЕРПІ́ТИ (кого, чого — дуже не любити когось, чогось). — Док.: знена́видіти. Словник синонімів української мови
  6. зненавидіти — ЗНЕНА́ВИДІТИ і рідко ІЗНЕНА́ВИДІТИ, джу, диш, док., перех. Відчути зненависть, перейнятися почуттям зненависті до кого-, чого-небудь. Сама генеральша знала Махамеда. Словник української мови в 11 томах
  7. зненавидіти — Зненавидіти, -джу, -диш гл. Возненавидѣть. Рудч. Ск. І. 138. Мати сина та оженила, молоду невістку та зненавиділа. Мл. л. сб. 236. Словник української мови Грінченка