зненавидіти
Знена́видіти, -виджу, -видиш, -дять
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зненавидіти — знена́видіти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- зненавидіти — [знеинавиед'ітие] -виеджу, -диеш; нак. -виед', -виед'теи Орфоепічний словник української мови
- зненавидіти — і рідко ізненавидіти, -джу, -диш, док., перех. Відчути зненависть, перейнятися почуттям зненависті до кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зненавидіти — ЗНЕНА́ВИДІТИ див. знена́виджувати. Словник української мови у 20 томах
- зненавидіти — НЕНА́ВИДІТИ кого, що (відчувати ненависть до кого-, чого-небудь); НЕ ВИНО́СИТИ, НЕ ЗНО́СИТИ, НЕ ПЕРЕНО́СИТИ, НЕ ТЕРПІ́ТИ (кого, чого — дуже не любити когось, чогось). — Док.: знена́видіти. Словник синонімів української мови
- зненавидіти — ЗНЕНА́ВИДІТИ і рідко ІЗНЕНА́ВИДІТИ, джу, диш, док., перех. Відчути зненависть, перейнятися почуттям зненависті до кого-, чого-небудь. Сама генеральша знала Махамеда. Словник української мови в 11 томах
- зненавидіти — Зненавидіти, -джу, -диш гл. Возненавидѣть. Рудч. Ск. І. 138. Мати сина та оженила, молоду невістку та зненавиділа. Мл. л. сб. 236. Словник української мови Грінченка