зобачити

Зоба́чити, -ба́чу, -ба́чиш, -ба́чать; зоба́ч, -ба́чте = поба́чити

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зобачити — зоба́чити дієслово доконаного виду помітити розм. Орфографічний словник української мови
  2. зобачити — див. забачати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зобачити — ЗОБА́ЧИТИ див. забача́ти. Словник української мови в 11 томах
  4. зобачити — Зобачити см. зобачати. Словник української мови Грінченка