зобачити
Зобачити
см. зобачати.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зобачити — зоба́чити дієслово доконаного виду помітити розм. Орфографічний словник української мови
- зобачити — див. забачати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зобачити — Зоба́чити, -ба́чу, -ба́чиш, -ба́чать; зоба́ч, -ба́чте = поба́чити Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зобачити — ЗОБА́ЧИТИ див. забача́ти. Словник української мови в 11 томах