1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

золотошукач

Золотошука́ч, -ча́, -че́ві, -че́м; -качі́, -чі́в, -ча́м

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. золотошукач — золотошука́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. золотошукач — -а, ч., гірн. Людина, яка здійснює пошуки та добування золота (у 1 знач.); старатель. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. золотошукач — ЗОЛОТОШУКА́Ч, а́, ч., гірн. Людина, яка займається пошуками та добуванням золота (у 1 знач.); старатель. Перед нами відірване від світу старовірське село Улунча. Словник української мови в 11 томах