зошит
Зо́шит, -та і зши́ток, -тка
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зошит — зо́шит: тетрадь [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
- зошит — зо́шит іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- зошит — [зошиет] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
- зошит — -а, ч. 1》 Зшиті аркуші чистого паперу в обкладинці для писання або малювання. 2》 Окремий випуск періодичного видання або великого друкованого твору, що виходить частинами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зошит — ЗО́ШИТ, ЗШИ́ТОК рідше, СКРИПТУ́РА заст. Квіти на столі, біля них потертий портфель Ганни Остапівни, де повно учнівських зошитів, та купою щойно прочитані листи й телеграми... (О. Словник синонімів української мови
- зошит — ЗО́ШИТ, а, ч. 1. Зшиті аркуші чистого паперу в обкладинці для писання або малювання. Вдень батько ходить у гімназію, поливає і пересаджує квіти в садку, виправляє учнівські зошити (Смолич, II, 1958, 16). Зага́льний зо́шит див. зага́льний. Словник української мови в 11 томах