зошит

зо́шит

-а, ч.

1》 Зшиті аркуші чистого паперу в обкладинці для писання або малювання.

2》 Окремий випуск періодичного видання або великого друкованого твору, що виходить частинами.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зошит — зо́шит: тетрадь [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. зошит — зо́шит іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. зошит — [зошиет] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  4. зошит — ЗО́ШИТ, ЗШИ́ТОК рідше, СКРИПТУ́РА заст. Квіти на столі, біля них потертий портфель Ганни Остапівни, де повно учнівських зошитів, та купою щойно прочитані листи й телеграми... (О. Словник синонімів української мови
  5. зошит — Зо́шит, -та і зши́ток, -тка Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. зошит — ЗО́ШИТ, а, ч. 1. Зшиті аркуші чистого паперу в обкладинці для писання або малювання. Вдень батько ходить у гімназію, поливає і пересаджує квіти в садку, виправляє учнівські зошити (Смолич, II, 1958, 16). Зага́льний зо́шит див. зага́льний. Словник української мови в 11 томах