зречення

Зре́чення, -ння, -нню, -нням чого

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зречення — зре́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. зречення — Відмова, відступ, відступництво. Словник синонімів Караванського
  3. зречення — -я, с. 1》 Дія за знач. зректися 1). 2》 Офіційний документ про відмову від своїх прав (перев. на престол). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зречення — ВІДСТУ́ПНИЦТВО (відмова від своїх ідеалів, принципів, політичних переконань і т. ін.), РЕНЕГА́ТСТВО, ЗРА́ДА, ЗРА́ДНИЦТВО, ЗРЕ́ЧЕННЯ, ВІДРЕ́ЧЕННЯ рідше, ВІДСТУ́ПСТВО діал. Словник синонімів української мови
  5. зречення — ЗРЕ́ЧЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. зректи́ся 1. Сповнена високого патріотизму, поема [«Іван Вишенський»] була активним виступом Франка проти реакційної філософії зречення життя, втечі від суспільної боротьби (Іст. укр. літ. Словник української мови в 11 томах