зуав
Зуа́в, -ва; зуа́ви, -вів (франц. солдат)
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зуав — зуа́в іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- зуав — -а, ч., іст. 1》 Солдат французьких колоніальних військ, які комплектувалися з північноафриканців і добровольців-французів. 2》 Солдат найманих стрілецьких частин в армії султанської Туреччини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зуав — зуа́в (франц. zouave, від араб. зуауа – назва одного з кабільських племен в Алжірі) 1. Алжірський стрілець – солдат французьких колоніальних військових частин, що комплектувалися, головним чином, з жителів Алжіру. 2. Солдат найманих стрілецьких частин в армії султанської Туреччини. Словник іншомовних слів Мельничука
- зуав — ЗУА́В, а, ч., іст. 1. Солдат французьких колоніальних військ, які комплектувалися з північноафриканців і добровольців-французів. Шепче присмерк бананових дерев. Словник української мови в 11 томах