1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

зціпити

Зці́пити, зці́плю, -пиш, -плять; зціп, зці́пмо, зці́пте

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зціпити — зці́пити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зціпити — див. зціплювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зціпити — зці́пивши зу́би. Стримуючи свої почуття, бажання; напруживши всі сили. (Юда:) Учитель мав улюбленців між нами, — ми, зуби зціпивши, їм догоджали (Леся Українка); Ольга, зціпивши зуби, тамувала гнів (Я. Фразеологічний словник української мови
  4. зціпити — СТИСКА́ТИ (щільно з'єднувати що-небудь, зводити докупи), СТИ́СКУВАТИ, ЗАТИСКА́ТИ, ЗАТИ́СКУВАТИ, СТУЛЯ́ТИ, ЗЦІ́ПЛЮВАТИ, ЗАЦІ́ПЛЮВАТИ, СТИНА́ТИ (зуби, губи). — Док.: сти́снути, зати́снути, стули́ти, зці́пити, стя́ти, зітну́ти. Словник синонімів української мови
  5. зціпити — ЗЦІ́ПИТИ див. зці́плювати. Словник української мови в 11 томах
  6. зціпити — Зціпити см. зціплювати. Словник української мови Грінченка