зціпити
ЗЦІ́ПИТИ див. зці́плювати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зціпити — зці́пити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- зціпити — див. зціплювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зціпити — зці́пивши зу́би. Стримуючи свої почуття, бажання; напруживши всі сили. (Юда:) Учитель мав улюбленців між нами, — ми, зуби зціпивши, їм догоджали (Леся Українка); Ольга, зціпивши зуби, тамувала гнів (Я. Фразеологічний словник української мови
- зціпити — СТИСКА́ТИ (щільно з'єднувати що-небудь, зводити докупи), СТИ́СКУВАТИ, ЗАТИСКА́ТИ, ЗАТИ́СКУВАТИ, СТУЛЯ́ТИ, ЗЦІ́ПЛЮВАТИ, ЗАЦІ́ПЛЮВАТИ, СТИНА́ТИ (зуби, губи). — Док.: сти́снути, зати́снути, стули́ти, зці́пити, стя́ти, зітну́ти. Словник синонімів української мови
- зціпити — Зці́пити, зці́плю, -пиш, -плять; зціп, зці́пмо, зці́пте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зціпити — Зціпити см. зціплювати. Словник української мови Грінченка