зціпеніти
ЗЦІПЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., рідко. Те саме, що заціпені́ти.
Мов риба, Що б’єсь [б’ється] об гостру кригу, аж сама В ній зціпеніє, так вона весь вік З сил вибивалась (Фр., X, 1954, 370).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me